Україна та її союзники повинні готуватися до багаторічної війни і до тривалого стримування Росії, вважають американські аналітики у США. А тези про нібито «провальні результати українського наступу» не витримують критики, оскільки ЗСУ так і не отримали від західних союзників усього необхідного для ведення успішних наступальних дій проти російської армії. «Голос Америки» цитує висновки і прогнози експертів.
Аналітики Ліана Фікс з Ради міжнародних відносин та професор Католицького університету Америки Майкл Кіммендж у статті для Foreign Affairs закликають тверезо оцінювати небезпеку нового етапу у війні Росії проти України. На їхню думку, необхідно готуватися до тривалої війни, а не очікувати на швидкий український тріумф, або, за його відсутності, на неминуче вирішення війни шляхом переговорів.
Оглядачі вказують на те, що Росія має значну перевагу в людському ресурсі й техніці. А Україна залежить від того, яку зброю і техніку та якими темпами надає їй Захід.
При цьому увага західних партнерів постійно переключається на інші питання внутрішньої та зовнішньої політики, а запаси боєприпасів і зброї в Україні вичерпуються.
І хоча країни Європи збільшили обсяг допомоги, який вони надають Україні, їм не вистачає власних запасів і потужностей військового виробництва, щоб допомогти Україні стримувати натиск чисельної та озброєної російської армії.
На кінець листопада 2023 року ЄС надіслали менше третини обіцяних поставок боєприпасів. А деяку зброю, як компоненти для систем ППО, можуть надавати виключно Сполучені Штати.
Більше зброї і вчасно – будуть результати
Майбутнє підтримки України багато в чому залежатиме від того, щовідбуватиметься на полі бою, переконаний посол США в Україні у 2006-2009 роках Вільям Тейлор.
Успіх на полі бою залежить від того, яку підтримку надаємо
«Успіх на полі бою залежить від того, яку підтримку надаємо, а прогрес на полі бою вплине на те, яку підтримку ми надамо», – пояснює експерт в коментарі «Голосу Америки».
Після тріумфальної для України деокупації Чернігівщини, Київщини, Харківщини та Херсона, західні партнери очікували таких самих успіхів від літнього контрнаступу.
Однак світ не побачив тих швидких результатів, на які сподівався, і це змусило оглядачів сумніватися, чи може Україна виграти війну військовим шляхом.
Старший науковий співробітник Гудзонського Інституту Люк Кофі пояснює, що очікування від контрнаступу були надто високими, а реальні обставини дуже відрізнялися від уявлень про них західної аудиторії.
«Лінія фронту, якщо її розтягнути, буде такої відстані, як від Вашингтона до Канзас-Сіті, Міссурі. Це приблизно 1200 кілометрів. І з обох боків стоять сотні тисяч солдатів з десятками тисяч одиниць техніки»
Прорив не відбувся через те, що зброя та техніка находили зі значними затримками
Оптимізм Заходу щодо контрнаступу базувався на тій кількості військової допомоги, яку партнери надали Україні. Однак, пояснює ексглава ЦРУ Девід Петреус: через те, що зброя і техніка, про яку просила Україна, находили зі значними затримками – прорив не відбувся.
«Наша затримка в ухваленні рішень щодо M1, затримки зі схваленням танків Leopard, касетних боєприпасів, які могли бути дуже корисними, системи ракет більшого радіуса дії для реактивних систем залпового вогню, і врешті літаки західного зразка», – перелічує вирішальні негативні моменти генерал у відставці Петреус.
«Було безглуздо очікувати великого українського прориву цього року, тому що ми не озброїли Україну, щоб зробити цей прорив», – погоджується директор Євразійського центру Атлантичної ради Джон Гербст.
Успіх є. На морі. А із F-16 вже запізнилися?
Люк Кофі зауважує, що Україні все ж вдалося досягти деяких успіхів у контрнаступі, зокрема на морі.
Це матиме тривалий ефект, який вплине не лише на безпеку США, але й на глобальну безпеку
«Чорноморський флот Росії починає передислокацію з Криму. Українці змогли поцілити у підводні човни та інші дуже дорогі військові кораблі й знищити їх. Це матиме тривалий ефект, який вплине не лише на безпеку США, але й на глобальну безпеку», – пояснює старший науковий співробітник Гудзонського Інституту.
Однак, вважає експерт, війна в Україні переходить у довготривалу фазу і до цього потрібно готуватися.
«Ми повинні розуміти, що ця війна триватиме роками, і хоч мені неприємно це говорити, але це реальність, і ми повинні так міркувати. Ми маємо почати планувати на довгострокову перспективу і дати українцям зброю, необхідну їм для перемоги, а не лише зброю, необхідну для виживання», – наголошує Кофі.
Про те, що Україні потрібно перейти до усвідомлення тривалої війни говорить і Гербст.
На його думку, обіцяючи, що наступний рік буде вирішальним, Банкова робить стратегічну помилку, оскільки очікування швидкої перемоги може створити хибне враження, що Україна недостатньо працює і чомусь не може виграти війну.
Водночас, каже експерт, партнерам теж пора змінити своє ставлення до цієї війни.
Якби ми хотіли, щоб наступний рік був вирішальним, ми б відправили в Україну сотні F-16, сотні далекобійних ATACAMS, набагато кращі засоби електронної боротьби, більше танків
«Українці так говорять, тому що бояться втратити допомогу. Я вважаю, що нам потрібно почати говорити про більш глобальну небезпеку Путіна для нас – Сполучених Штатів, для НАТО. Якби ми хотіли, щоб наступний рік був вирішальним, ми б відправили в Україну сотні F-16, сотні далекобійних ATACAMS, набагато кращі засоби електронної боротьби, більше танків і таке інше. Якщо ми зрозуміємо, що проблема в ревізіоністських цілях Москви, то у нас вже була політика стримування, яка тривала близько 45 років», – пояснює колишній посол.
Незважаючи на те, скільки війна триватиме, міркує Вільям Тейлор, США підтримуватимуть Україну. Принаймні, поки при владі буде адміністрація президента Байдена.
Але навіть якщо Захід виконає всі свої зобов’язання щодо допомоги Києву, війна може розгорнутися не на користь України, пишуть Foreign Affairs.
Журналісти повʼязують це з майбутніми затримками постачання актуальної для України зброї.
Наприклад, F-16 мають надійти у 2024 році, але вони можуть бути вже менш корисними, ніж у контрнаступі 2023, вважають журналісти.
Переговори з Росією підуть на шкоду
Сподівання на те, що переговори з Росією можуть принести користь Україні, є наївними, пишуть оглядачі Foreign Affairs.
Насправді, прагнення Кремля змінити весь міжнародний порядок шляхом насильницького конфлікту можуть бути більш амбітними зараз, ніж навіть рік тому.
Своєю чергою, Юджин Румер та Ендрю Вайс з Фонду Карнегі пишуть в статті для Wall Street Journal, що не варто мати ілюзій, що існує якась комбінація короткострокових кроків, яка змусить Путіна відмовитися від війни. Настав час переходу до довгострокової стратегії, яка посилить і підтримає тиск на режим Кремля, переконані аналітики.
Довгострокове стримування Росії принесе Україні тільки користь, хоча може здатися менш грандіозною метою, ніж гучна перемога на полі битви, йдеться в статті в Foreign Affairs. Журналісти міркують, що для того щоб заохотити продовження підтримки Заходу, Київ повинен базувати свої аргументи на політиці стримування Росії, наголошуючи на тому, що зрештою перемога над Росією є настільки ж в інтересах Заходу, як і України.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту:https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.