#громадськемісце «Села заміновані, жителі – в заручниках»: як ЗСУ може деокупувати Кінбурнську косу #севастополь #sevastopol #sebastopol

«Села заміновані, жителі – в заручниках»: як ЗСУ може деокупувати Кінбурнську косу

Що зараз відбувається на окупованій Кінбурнській косі? Чи складно її звільнити від російських військ і що для цього потрібно? Як живе Очаків, який окупанти обстрілюють з Кінбурнської коси майже щодня, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

  • Українські ДРГ висадилися на Кінбурнській косі на південний захід від Херсона, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни за 7 грудня. Аналітики з посиланням на російських військових блогерів написали, що українські війська також продовжували штурм поблизу села Кринки, що в Олешківській громаді Херсонщини, і утримують позиції на околицях лісових масивів на південь від Кринок. «Російський мілблогер заявив, що українські сили захопили нові позиції на острові Великий Потьомкінський (на північний захід від Херсона), хоча ISW вважає, що українські сили вже контролюють весь острів», – вказують аналітики.
  • Генеральний штаб Збройних сил України тим часом повідомляє, що Сили оборони утримують позиції на лівобережжі Дніпра Херсонської області. Українські військові продовжують завдавати вогневого ураження російській армії.
  • Минулого року після звільнення правобережної частини Херсонщини в Інституті вивчення війни опублікували матеріал, в якому зазначили, що українські військові зможуть краще проводити потенційні операції на лівому березі Херсонської області в разі звільнення Кінбурнської коси, що у Миколаївській області. Вона розташована всього за чотири кілометри через протоку від Очакова і дозволяє контролювати вхід до річок Дніпро і Південний Буг, а також Миколаївський і Херсонський міські порти.
  • Російські війська використовували позиції на Кінбурнській косі для ракетних і артилерійських ударів по українських позиціях в Очакові на півдні Миколаївської області та інших районах узбережжя Чорного моря, яке контролює Україна, написали тоді в ISW.

«Живий щит»

«Новини Приазовʼя» вирішили дізнатися, що зараз відбувається на Кінбурнській косі, які російські сили там сконцентровані і які є прогнози щодо її деокупації.

Начальниця об’єднаного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк у коментарі зазначила, що Кінбурнська коса – це півострів, який сполучений з окупованою частиною Херсонщини. Також речниця нагадала, що це єдина територія Миколаївської області, яка досі залишається під контролем Росії.

Наталія Гуменюк


Наталія Гуменюк

Ворог вже давно замінував за периметром населені пункти, які там є для того, щоб місцеве населення нікуди не поділося

«Ворог має сполучення з суходолом якраз з тимчасово окупованої території Херсонщини і має можливість туди підтягувати сили та резерви, під’їжджати й виїжджати своїм технічним забезпеченням та тероризувати мирне населення, оскільки вони затиснуті в цих обставинах. Ворог вже давно замінував за периметром населені пункти, які там є для того, щоб місцеве населення нікуди не поділося. Ворог продовжує використовувати місцеве населення як живий щит, ховаючись за ними, розташовуючи буквально артилерійські розрахунки у дворах місцевих мешканців, обстрілюють протилежний берег Очаківську, Куцурубську громаду для того, щоб час від часу тероризувати Миколаївщину і переключати увагу Сил оборони», – сказала Гуменюк.

Щойно українські військові посилюють обстріли позицій російських військових на лівобережній Херсонщині, вони, своєю чергою, активізовуються на Кінбурнській косі, розповідає спікерка.

Кінбурнська коса – піщана коса, розташована в Миколаївській області. Ця коса є продовженням Кінбурнського півострова та частково відділяє Чорне море від Дніпровсько-Бузького лиману


Кінбурнська коса – піщана коса, розташована в Миколаївській області. Ця коса є продовженням Кінбурнського півострова та частково відділяє Чорне море від Дніпровсько-Бузького лиману

Окупанти ховаються за нашими українськими мешканцями

«Ми їх тактику спостерігаємо вивчаємо, знаємо в багатьох моментах. Але треба розуміти, вони теж вчаться, вони теж вдосконалюються, вони намагаються нас перехитрити. Треба враховувати, що ми перебуваємо в складних умовах. Якщо вони з тимчасово окупованого берега можуть собі дозволити обстріли хаотичні, килимові, використовуючи реактивні системи залпового вогню, які гатять по населених пунктах, то ми такої роботи собі дозволити не можемо.

Ми усвідомлюємо, що вони ховаються за нашими українськими мешканцями там. Наша задача – відстежити їх у вразливій локації, там, де це не зашкодить місцевим. Тому ми відпрацьовуємо точкою», – пояснила Гуменюк.

Чому окупанти не йдуть з коси?

За словами речниці, Кінбурнську косу деокупувати непросто, втім, українські військові знають, як це зробити. Зокрема, яка зазначила Гуменюк, має бути збіг декількох обставин, декількох ситуації, які будуть створені штучно бойовим розрахунком.

«Звісно свої плани наперед ми не обговорюємо і не розголошуємо. Ми їх точно маємо, ми їх реалізуємо. Не завжди це вдається і тут треба розуміти, в чому полягає особливість. Кінбурнська коса відділена від тієї частини Миколаївської області, яка вже деокупована, великим Дніпро-Бузьким лиманом. Це шлях для цивільного транспортного судноплавства, для того, щоб знову ожили Миколаївські порти, їх там багато. Це місто корабелів (Миколаїв – ред.), пам’ятаємо, і звідти могли б теж функціонувати навігаційні транспортні маршрути.

Миколаївський морський торговельний порт


Миколаївський морський торговельний порт

Але ворог тому і тримається за Кінбурнську косу для того, щоб і на економіку України тиснути. Саме тому вони звідти нікуди не йдуть для того, щоб продовжувати контролювати цей транспортний морський коридор. Тому важливість деокупації Кінбурнської коси цілком очевидна, починаючи від наших людей, які там перебувають в окупації і їх треба визволити, закінчуючи великими економічними інтересами держав», – каже Гуменюк.

З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

«Очаків щодня під обстрілами»

  • Російські військові, перебуваючи на Кінбурнській косі, обстрілюють місто Очаків і вдень, і вночі, розповів днями виданню «Голос України» заступник міського голови Олексій Васьков. За його словами, Очаків атакують російська ствольна далекобійна артилерія, великокаліберні міномети, крилаті ракети «Калібр», касетні боєприпаси, авіаційні ракети «повітря-земля», а також фосфорні боєприпаси. Вся зброя, яку має російська армія, задіяна при обстрілах Очакова», каже посадовець. Загалом Очаківська міська територіальна громада з початку повномасштабного вторгнення не обстрілювалася лише кілька днів.
  • Наймасованіший удар відбувся 9 січня цього року, коли в місті було пошкоджено до 70% усіх домоволодінь, а це п’ять тисяч будинків. Тоді внаслідок ракетного влучання в сховище протикорабельних мін часів Другої світової війни поранення дістали 15 осіб, у тому числі дворічна дитина.

Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім розповів «Новинам Приазов’я», що, попри обстріли, гуманітарна ситуація в Очакові залишається стабільною.

Віталій Кім


Віталій Кім

«З 15 тисяч у місті проживає зараз 7,5 тисяч людей. Частина з них у передмісті. Ситуація стабільна, але дуже небезпечна. Очаків обстрілюють майже щодня. Якою буде гуманітарна ситуація наступного року, будемо дивитися, тому що бюджети будуть меншими. Але по цьому року все стабільно.

Питання лише в безпеці й в робочих місцях. Очаків – це курортна зона. Вона заправляла завжди влітку на весь рік. А зараз це вже другий рік робити неможливо. Тому є проблеми. Що стосується безпекової ситуації, то там робляться укриття. Не буду розкривати детальніше. Але Очаків – це такий яскравий представник Миколаївщини, який бореться попри все», – зазначив Кім.

Очаківська громада Миколаївської області знаходиться під постійним обстрілом російських військових


Очаківська громада Миколаївської області знаходиться під постійним обстрілом російських військових

Комунальна інфраструктура у місті працює, у випадку пошкоджень, її оперативно відновлюють, запевняє Кім. Наразі у місті залишаються ті жителі, які не планують виїжджати, хто хотів це зробити, той вже виїхав, додав посадовець.

«Не штурмувати, а взяти в оточення»

Військовий експерт, полковник запасу Збройних сил України Роман Світан вважає, що російські військові самі підуть з Кінбурнської коси тоді, як ЗСУ матимуть достатньо сил і засобів, аби просуватися у бік Скадовська.

Роман Світан


Роман Світан

«Штурмувати та створювати плацдарм на Кінбурнській косі немає сенсу. Це просто непотрібна дія, вона зайва. Немає сенсу, якщо ви не рухаєтеся далі на Скадовськ, а на Скадовськ краще рухатися з боку Олешок та Голої пристані.

Немає сенсу їх звідти вибивати. Їх треба оточувати, але, це не має бути основною задачею. Просто сам вихід на Скадовськ змусить їх звідти піти. Вони не залишатимуться в котлі. Росіяни в котлі ніде ніколи не залишаються», – зауважив експерт.

«Ситуацію на Херсонщині змінять F-16»

Ситуація на лівобережній Херсонщині імовірно почне змінюватися навесні, коли Україна отримає літаки F-16, додав Світан.

Для успіху на фронті Україні потрібна перевага в повітрі – Світан


Для успіху на фронті Україні потрібна перевага в повітрі – Світан

«Треба спочатку здобути перевагу в повітрі. А це цілий спектр дій. Це і достатня кількість зенітно-ракетних комплексів. Система виявлення великої дальності, ракети протирадіолокаційні. Тобто це цілий механізм підготовки до завоювання переваги в повітрі.

Після того, як знищимо ППО противника, після цього тільки є сенс рухатись на лівий берег і рухатися далі у бік Скадовська. Це цілий процес, який без хоча б бригади літаків, тобто близько трьох ескадрильї, він просто не може початися. Тому, я так думаю, всі процеси з лівим берегом, вони почнуться десь навесні, після того, як отримаємо літаки», – переконаний експерт.

  • У листопаді цього року з’явилися повідомлення про український плацдарм на лівобережжі Херсонщини. Командування морської піхоти ВМС ЗСУ 17 листопада офіційно підтвердило, що українські військові закріпилися на кількох плацдармах на лівобережжі Херсонщини.
  • Сили спеціальних операцій Збройних сил України знищили командно-спостережний пункт російських військ у тимчасово окупованих Олешках, повідомляє у телеграмі управління стратегічних комунікацій ЗСУ. За повідомленням, вогневого ураження завдали за допомогою ударних безпілотних авіаційних комплексів, пункт знищений вщент.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту:https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

ДЖЕРЕЛО