Камінці з пляжу, квітка та пліт – ці, на перший погляд, не пов’язані між собою речі поєднали художників, чиновників і дипломатів навколо теми Криму та його політв’язнів. У Києві в 10-ті роковини російської анексії Криму відкрили виставку на честь жіночого спротиву російській агресії. Як він виглядає в реальності та очима художників, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Виставка має україномовну назву «Ломикамінь». Так українська поетеса Леся Українка назвала едельвейс – квітку, яка росте на кримському високогір’ї серед каміння, за його життєстійкість. Виставку було організовано Представництвом президента України в АРК за підтримки міжнародних організацій. На ній представлені роботи сучасних українських художниць, присвячені Криму та мирному спротиву кримчанок російській агресії.
Часто, коли ми говоримо про спротив, у багатьох виникає образ чоловіка. Але це не зовсім так, коли ми говоримо про Крим
«Часто, коли ми говоримо про спротив, у багатьох виникає образ чоловіка. Але це не зовсім так, коли ми говоримо про Крим. Бо це дружини політв’язнів, які борються за своїх чоловіків. Це дуже відважні жінки-адвокатки, правозахисниці, активістки руху спротиву, політув’язнені. Ми хочемо, щоб обличчя жіночого спротиву в Криму були пізнавані, щоб голоси хоробрих і відважних жінок, які не побоялися чинити спротив окупації, були почуті. Це наші захисниці. Ми віддаємо шану кожній», – сказала представниця президента України в АРК Таміла Ташева.
«Мої близькі. Моя земля. Відмовлятися – злочин»
Українська художниця Алевтина Кахідзе, створюючи одну зі своїх робіт, надихнулася історією кримчанки Леніє Умерової.
Кримчанка кілька місяців перебуває під арештом у Росії. Російські силовики затримали її на грузинсько-російському кордоні, коли вона їхала до Криму до хворого батька. Леніє Умерову звинуватили у шпигунстві, її справа засекречена.
«Я прочитала дуже багато інформації про Леніє. І відео переглянула. На малюнок потрапили деякі її фрази, які вона каже в суді: «Все буде супер, слава Україні!» З її листа: «Мої близькі. Моя земля. Відмовлятися від одного на користь іншого – це злочин», – заявила вона.
«Моральний обов’язок» перед Іриною Данилович
Історію кримської медсестри, активістки та політув’язненої Ірини Данилович на виставці в Києві розповіла посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Ірина Данилович із квітня 2022 року перебуває під арештом у Криму. Співробітники ФСБ затримали її за звинуваченням у незаконному зберіганні вибухового пристрою (який нібито знайшли у її футлярі для окулярів). Вона провину не визнає. Перебування в умовах ув’язнення вдарило по здоров’ю кримчанки. Але кваліфікованої допомоги їй у СІЗО не надають. Щоб домогтися візиту до лікаря, Ірині Данилович доводилося голодувати. Вона перенесла інсульт і втрачає слух.
Катаріна Матернова заявила про готовність стати частиною менторської програми, ініційованої МЗС України за підтримки Кримської платформи для підтримки політв’язнів у Криму.
«Вважаю своїм політичним і моральним обов’язком приєднатися до цієї програми. Для мене честь бути ментором Ірини Данилович», – сказала посолка на виставці в Києві 26 лютого.
Кримські камінці та пліт
На виставці лунало багато інших імен кримчанок, які по-різному чинили спротив російській агресії. Серед них – правозахисниця та журналістка Лутфіє Зудієва і політув’язнена кримчанка Галина Долгопола.
Лутфіє Зудієва захищає права кримських політв’язнів і неодноразово переслідувалася російськими силовиками.
Галина Долгопола – пенсіонерка із Севастополя, яку місцевий підконтрольний Росії суд засудив до 12 років позбавлення волі за держзраду. Правозахисники вважають це переслідування політичним через проукраїнську позицію кримчанки. З 2019 року вона перебуває у російському ув’язненні.
Виставка також стала нагадуванням і про Крим. Інсталяцію «Кримський пляж» створили художниця з Донецька Лія Достлєва та фотографиня, художниця з Криму Юлія По. Вони зібрали ці камені через соцмережі.
Художниці повторили шлях кримського туриста, який збирає камінці на пляжі, щоб відтворити спільний простір спогадів
«Пляжі південного узбережжя вкриті галькою, яку люди часто привозять додому як сувенір із Криму. Збираючи камінці через особисті запити, оголошення та публікації в соцмережах, художниці повторили шлях кримського туриста, який збирає камінці на пляжі, щоб відтворити спільний простір спогадів. Після анексії Криму ці сувеніри набувають додаткового символічного значення і стають крихкою ланкою між набутим і втраченим», – пояснюють автори зміст своєї роботи.
Ще одна експозиція – «Пліт Крим» – керчанки, мультимедійної художниці та архітекторки Марії Куликовської, це гумовий рятувальний пліт. Авторка експозиції залишила Крим у березні 2014 року і таким чином показала себе в ролі переселенки.
«На борту плоту – Марія Куликовська – корінна кримчанка, яка набула статусу «переселенки» 18 березня 2014 року. Виживання художниці залежало від співчуття інших людей, що стало специфічним актом, яким Марія хотіла наголосити на вразливості людей, які втратили дім, та закликати громадськість співчувати їм. «Пліт Крим» був і є живою точкою на мапі, яка стала місцем зустрічей», – пояснили у «Кримській платформі».
«Вчимося цінувати подвиг жінок»
Виставка привернула увагу голів багатьох міжнародних організацій, які підтримують Україну під час повномасштабного російського вторгнення. Серед її учасників були посолка США в Україні Бріджит Брінк, посолка Канади в Україні Наталка Цмоць та голова моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль.
Перша леді України Олена Зеленська зізналася, що, буваючи у Криму, ніколи не бачила гірський едельвейс. Але вона вірить, що кожна така квітка в Криму «має сили прорости через камінь будь-якого терору».
За її словами, виставка про жіночий спротив у Криму продовжує місію «робити видимим щоденний подвиг жінки».
Ми як суспільство вчимося робити щоденний подвиг жінок видимим
«Вже нікому, на щастя, не треба пояснювати, чому, коли ми говоримо «дякую ЗСУ», то адресуємо це одночасно і захисникам, і захисницям, чому жінки-захисниці окремо відзначені у назві державного свята 1 жовтня. Тому що ми як суспільство вчимося робити щоденний подвиг жінок видимим. Достойно цінувати його. Ця виставка продовжує цю місію – наводить фокус на відважних жінок та їх щоденний спротив в умовах окупованого Криму. Спротив, часто негучний і поодинокий – але тим важливіший і сміливіший», – сказала Олена Зеленська.
За її інформацією, у Криму 217 жінок російська влада притягнула до адміністративної відповідальності за те, що вони одягали вишиванки або проводили «українські вечори».
З 2014 року 11 жінок із Криму зазнали переслідувань з боку російської влади, повідомили у Кримськотатарському ресурсному центрі. За його даними, найбільш уразливою групою на півострові залишаються сім’ї політв’язнів Кремля.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту:https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.