4 січня Володимир Путін підписав указ «Про визначення окремих категорій іноземних громадян та осіб без громадянства, які мають право звернутися із заявою про набуття громадянства Російської Федерації». Указ цей стосується одразу кількох категорій, насамперед, громадян України та осіб без громадянства, які проживали на території Автономної Республіки Крим і виїхали до її російської окупації. Крім них, із заявою на російське громадянство можуть звернутися члени сімей жертв сталінських депортацій із Криму.
Навіщо це потрібно російській владі? Як це відповідає міжнародному праву і чи є можливість жителям окупованих територій України відмовитися від російського громадянства? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив з експертами «Регіонального центру з прав людини» Микитою Петровцем і Катериною Рашевською.
Указ Путіна, що стосується українців, які жили в Криму до російської анексії, починається буквально зі слів «з метою захисту прав і свобод людини та громадянина, керуючись загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права…»
Насправді цей указ, як і інші про спрощену процедуру набуття російського громадянства, нічого спільного не має з міжнародним правом, упевнений юрист «Регіонального центру з прав людини» Микита Петровець.
«Перше – указ спрямований на утвердження політики анексії українських територій для того, щоб показати, що це нібито територія РФ. Цей міжнародний злочин, як і злочин міжнародної агресії, його елемент. Друга причина – це порушення міжнародного гуманітарного права, через яке заборонено розглядати тимчасово окуповану територію як нібито територію іншої країни, у цьому випадку територію РФ. А цей указ спрямований саме на це», – пояснив Микита Петровець в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Відмінність нового указу від інших – у тому, що, якщо раніше спрощений порядок отримання російського громадянства поширювався на жителів окупованих територій, то тепер фактично – на всіх громадян України, які опинилися на території РФ.
«Одна з причин – вони не визнають фактично, що Україна має право на існування, ось вони і показують, що існує одна така велика РФ і що всі громадяни України мають згодом стати громадянами РФ. Тому вони створили спрощену процедуру. Їм байдуже: з Луганської області, Донецької, якщо людина з України – «та без питань, усіх визнаємо, тільки зверніться», – вважає Микита Петровець.
Цих людей мобілізують і потім скажуть: Ви ж отримали російський паспорт? Тепер час воювати проти України, за свою нову країну – РФ
Ще одна причина таких змін – поповнення населення, припускає Микита Петровець. У Росії демографічна криза. Сотні тисяч людей залишили країну після оголошення часткової мобілізації, плюс втрати на фронті. А російський паспорт – це ще й військовий обов’язок для чоловіків, зазначає Петровець.
«Питання тільки в тому, чи ініціює цей процес і чи вручить повістку Російська Федерація? … Я не виключаю, що це може бути причиною того, що цих людей мобілізують і потім скажуть: Ви ж отримали російський паспорт? Тепер час воювати проти України, за свою нову країну – РФ», – каже Микита Петровець.
Водночас, зазначає юрист, українських громадян, які опинилися в Росії, змушують набувати громадянство. Без російського паспорта ці люди виявляються безправними.
«Вони не можуть отримати доступ до медичних послуг, а якщо вони приїхали з дітьми – розраховувати на освітні послуги», – наводить приклад Микола Петровець.
Окремим пунктом в указі прописано, що діти-сироти та діти, які перебувають на підконтрольних Росії територіях, які залишилися без піклування батьків, недієздатні особи, які є громадянами України або особами без громадянства, які постійно проживали на території України, набувають російського громадянства. Це посилює провину російської влади, вважає юристка «Регіонального центру з прав людини» Катерина Рашевська.
В Україні вони проводять не лише так звану «військову операцію», а й демографічну, викрадаючи українських громадян
«Цей указ має бути долучений до матеріалів справи як те, що свідчить про те, що не просто Путін і Львова-Бєлова не зупиняться. [Потрібно] продовжувати розслідування та видавати нові ордери на арешт, але й додатково перекваліфікувати ті злочини, які вже є. Намір не змінився, і навіть більше, він поглиблюється, ідентичність викорінюється, то, може, це не воєнні злочини, а геноцид… Мені здається, що в Україні вони проводять не лише так звану «військову операцію», а й демографічну, викрадаючи українських громадян, перетворюючи їх на росіян», – заявила Катерина Рашевська.
Цей указ ускладнить пошук і повернення українських дітей, вивезених до Росії, зазначає Рашевська. За інформацією правозахисників, на платформі «Діти війни» фігурують прізвища 19546 українських дітей, які опинилися в Росії. З них близько 4 тисяч – діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування.
«Росія привласнила (дітей) і не визнає їх українськими громадянами, вважає їх російськими дітьми та робить із ними все, що хоче. Віддає сім’ї під опіку, на усиновлення, змінюючи персональні дані. Ця категорія дітей для повернення – найскладніша», – розповіла Катерина Рашевська.
Дітям записують українські імена на російський зразок. Сиротам і дітям, позбавленим опіки, віддаючи у російські сім’ї, змінюють адресу проживання – це ще більше ускладнює пошук, розповідає юристка.
«Якщо дитину депортували до Курська, то вона вже буде не сиротою з Маріуполя, Донецька, Шахтарська, а дитиною з Курська. Спробуй потім знайти таку дитину, особливо, якщо це крихітне немовля, зовнішність якого постійно змінюється», – розповіла Катерина Рашевська.
Законним опікунам з України російська влада не віддає дітей, поки вони не оформлять усі російські документи.
«Головна вимога російського законодавства – у тому, що опікун, усиновлювач має бути громадянином РФ. Україна визнана недружньою державою, тож такі громадяни точно не можуть бути усиновлювачами. Це серйозна перешкода. Доводиться втручатися країнам-посередникам», – наголосила Рашевська.
Українські юнаки віком 16-17 років мають стати на військовий облік. Після 18 років їх можуть призвати до російської армії, каже Катерина Рашевська.
«Вони не можуть залишити територію Росії без виконання цього зобов’язання. Вони також не можуть відмовитися від російського громадянства, доки не прослужать у російській армії. Тому російське громадянство – спосіб прискорення та спрощення викорінення української ідентичності у таких дітей», – зазначила Рашевська.
У березні цього року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої президента РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнного злочину – незаконній депортації та переміщенні дітей з окупованих районів України до Російської Федерації.
У Кремлі заявили, що в Росії не визнають юрисдикцію МКС, Марія Львова-Бєлова у березні 2023 р. у коментарі «РИА «Новости» інтерпретувала ордер на власний арешт як «оцінку роботи з допомоги дітям нашої країни».
МЗС України відреагувало на путінський Указ тим, що закликало Міжнародний кримінальний суд долучити цей указ до доказової бази у справі про викрадення українських дітей, у межах якої вже видано ордер на арешт Путіна. Саме російське громадянство, нав’язане таким чином, у МЗС, називають юридично нікчемним.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту:https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.