#громадськемісце Випалена земля. Ексклюзивний репортаж із Запорізького напрямку #севастополь #sevastopol #sebastopol

Випалена земля

Запорізька область. За годину до світанку військовослужбовці 65-ї ОМБР ЗСУ, а також знімальна група телепроєкту «Крим.Реалії» Ігор Токар і Микита Ісайко вирушили на південь від Оріхова. Військові погодилися супроводити журналістів до лінії зіткнення, на так званий Роботинський виступ.

Донедавна на цьому місці проходила перша лінія російської оборони, її українські сили прорвали влітку 2023 року. Через брудне вікно позашляховика було видно, що тут точилися важкі бої. На узбіччях були згорілі автомобілі, бронетехніка, величезні вирви від авіабомб і підстрижені, немов ураганом, лісосмуги. Із першими променями сонця група прибула на місце висадки.

Підбита техніка на колишніх російських позиціях неподалік від села Роботиного


Підбита техніка на колишніх російських позиціях неподалік від села Роботиного

«Це вже друга точка, яку ми взяли, першою була висота «Ікси». Вони тут добре окопалися. Навіть з ящиків укріплення робили – витягали БК, і в них насипали землю», – одразу розказав нам боєць із позивним «Борсук».

«Борсук», військовослужбовець 65-ї ОМБР ЗСУ


«Борсук», військовослужбовець 65-ї ОМБР ЗСУ

Нас дуже кошмарила їхня БМП

На колишніх російських позиціях, де ще не було українських журналістів, нас супроводжують українські бійці із позивними «Борсук» та «Green». Раніше обидва штурмували та зачищали ці місця. Заходили з різних боків.

«Саме цією лісосмугою ми й заходили на штурм. Ми рухались чотирма групами, а попереду нас йшли сапери і розміновували шлях. Нас дуже кошмарила їхня БМП, але вдало всі дійшли, навіть без «трьохсотих». Лише на місці вже «затрьохсотились», – пригадав події «Green», військовослужбовець 65-ї ОМБР ЗСУ.

«Green», військовослужбовець 65-ї ОМБР ЗСУ


«Green», військовослужбовець 65-ї ОМБР ЗСУ

Коли ми вскакуємо до них у окоп, то супротивник не знає, що робити, в нього паніка

Зійшовши до окопу, ми поспіхом почали пересуватися вузькими земляними траншеями. Під ногами валялись уламки від ящиків, російська форма і невикористані боєприпаси. Довжина цього окопу – близько 1200 метрів. Його схема виглядає як невелике місто – є головний проспект, маленькі вулиці, закутки та глухі кути. На цих позиціях розміщувалось близько роти російських військових, озброєних легкою бронетехнікою, протитанковими засобами, ручними гранатометами та кулеметами калібру 12,7 мм типу НСВ «Утьос».

«Green» каже, що на цих позиціях українська та російська армії практично вперлися одна в одну. Через це всі штурмові дії тепер відбуваються малими групами, до п’яти осіб, без важкої техніки.

«Така тактика більш ефективна і результативна. Коли ми вскакуємо до них в окоп, то супротивник не знає, що робити, в нього з’являється паніка. Коли йдеш малими групами, ще й значно менше втрат. Ми ходимо «двійками», «трійками» – і нормально все виходить», – пояснив штурмовик «Green».

Залишки знищеної військової техніки ЗСУ неподалік від села Роботиного


Залишки знищеної військової техніки ЗСУ неподалік від села Роботиного

Все перейшло в «Зоряні війни». Все літає, а піхота потрібна тільки для того, щоб зайти і зачистити

Незважаючи на український контроль цієї території, проходячи через траншейні коридори, бійці щоразу перевіряли, чи немає в небі або за найближчим поворотом російських сюрпризів. Найбільше військові остерігаються російських безпілотників.

Адже будь-яка техніка стала ласою ціллю для дронів-камікадзе. Відтак біля лінії зіткнення всі переміщення виключно пішки. Це впливає не лише на тактику штурмів, а й на логістику першого та другого краю.

«Все перейшло в «Зоряні війни». Все літає, а піхота потрібна тільки для того, щоб зайти і зачистити. Вже не такий страшний і міномет чи щось подібне, а от дрон за лічені секунди з будь-якого боку може з’явитися біля тебе і навіть залетіти в бліндаж. Раніше вони працювали лише по техніці, а тепер, якщо збирається група більше трьох-чотирьох людей, то сто відсотків прилетить. Через ці безпілотники тепер доводиться по півтора-два кілометри до позицій нести весь БК на своїх плечах, пішки. З передишками, з перепихами, з перекурами, але стягуємо. Спробувати під’їхати на авто, звісно, можна, але вийде тільки в один бік, і ще не факт, що доїдеш», – оглядаючи ситуацію навколо розповів «Борсук».

Колишні російські позиції неподалік від села Роботиного


Колишні російські позиції неподалік від села Роботиного

У цих окопах нам пощастило зустріти бійців із 14-го окремого полку ЗСУ. Ці військовослужбовці спеціалізуються на FPV дронах-камікадзе. У цей час російські військові розпочали підготовку до штурму українських позицій. Чотири групи, по 4-5 осіб у кожній, заходили на українські позиції з двох боків. Пересування сил противника вже почали стримувати українські мінометники, а дронщикам поставили завдання – допомогти відбити цю атаку.

«Виліт за 30 секунд, час підльоту – 3-3,5 хвилини. Нехай потихеньку вони піднімаються, коли будуть вище, то нам буде простіше їх вражати», оголосив своїй команді командир FPV-групи 14-го окремого полку ЗСУ.

Група FPV-дронщиків з 14-го окремого полку ЗСУ готується до завдання


Група FPV-дронщиків з 14-го окремого полку ЗСУ готується до завдання

Хлопці, перешкоди по відеосигналу – працює ворожий РЕБ

Група «FPVшників» працювала в тандемі з аеророзвідкою, щомиті вони один з одним тримали контакт по радіозв’язку. Аеророзвідка, на іншому боці зв’язку, ситуацію на полі бою бачить ширше, тому коригування дрона-камікадзе йде саме по їхньому безпілотнику. Поки одні слідкують за переміщенням груп противника, інші військові у бліндажі, у напівтемряві готують бойові дрони-камікадзе. Для першого пуску як боєприпас встановили уламкову міну шістдесятого калібру, вага 1100 гр. Після перевірки роботи всіх систем, FPV дрон-камікадзе прямо з окопу полетів на бойове завдання.

Бійці 14-го окремого полку ЗСУ закріплюють боєприпас на FPV-дроні


Бійці 14-го окремого полку ЗСУ закріплюють боєприпас на FPV-дроні

«Частина групи залазить у бліндаж. Багато дерев, перепад в чотири метри, буде тяжко до них залетіти. Тому підриватиму боєприпас над головами. Хлопці, перешкоди по відеосигналу – працює ворожий РЕБ», – коментував свої дії оператор FPV-дрона з позивним «Художник».

FPV дрон-камікадзе з прикріпленою 60-мм уламковою міною


FPV дрон-камікадзе з прикріпленою 60-мм уламковою міною

По відеотрансляції з безпілотника було видно, як FPV-дрон летів прямо у тулуб російського військового, але з якихось невідомих нам причин заряд не здетонував. Не втрачаючи динаміки контрудару, командир віддав наказ на підйом другого FPV-камікадзе, але цього разу з термобаричним зарядом. Менше хвилини минуло – і дрон вже був у повітрі.

«Так, тепер дивимося в лісосмугу і шукаємо синю ху**ю. Лівим бортом йдемо лівіше. Йдеш лівіше, трохи вище – ось вони, розворот! Це була вона, це була ціль. Готуємось, хлопці, зараз на ураження піде. Пішов, пішов, давай, давай – є підрив», – координував дії командир FPV-групи.

Група FPV-дронщиків з 14-го окремого полку ЗСУ


Група FPV-дронщиків з 14-го окремого полку ЗСУ

Якщо ж почуєте звук схожий на «нє-є-є-є-в» – це буде FPV-дрон

Цього разу заряд спрацював, а трохи згодом і штурм українським воїнам вдалося відбити. Наша знімальна група попрощалася із дронщиками і залишила ці позиції. Вийшли з окопів, між замінованими полями пішки пройшли близько двох кілометра і пересіли на прострілений, як решето, позашляховик. Далі вже ним поїхали бездоріжжям та польовими дорогами на сусідні, більш безпечні позиції.

На сусідніх позиціях нас зустрів аеророзвідник із позивним «Турист». Боєць одразу попереджає, російські дрони-камікадзе тут часті гості, каже, і літає їх не менше, ніж українських.

«На обрії он видно «під***кі» позиції, зараз по них дуже активно працює наша артилерія. Видно місця ‎приходів. Якщо ж почуєте звук схожий на «нє-є-є-є-в» – це буде FPV-дрон. Якщо ви таке почули, то одразу стрибайте в окоп, лягайте і не встаєте, аж поки він не полетить геть. З того боку працює таке угруповання, як «Бобри», і вони дуже сильно наносять нам шкоду», – провів для журналістів короткий інструктаж аеророзвідник 65-ї ОМБР ЗСУ «Турист».

«Турист», аеророзвідник 65-ї ОМБР ЗСУ


«Турист», аеророзвідник 65-ї ОМБР ЗСУ

На позиціях «Турист» познайомив нас із дронщиками «Вараном» та «Зевсом». Ці бійці займаються скиданнями ВОГів та аерозвідкою. Розвідники виявились із добрим почуттям гумору – свій безпілотник назвали «Буданов», на честь начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Розвідувальний дрон «Буданов»


Розвідувальний дрон «Буданов»

Командування у день нашого візиту бійцям поставило завдання – спостереження та коригування вогню у визначеному секторі.

«В принципі від цього майже все залежить. Від того, наскільки ми швидко зреагуємо, побачимо їх, і наскільки точно скоригуємо свою артилерію, тоді нашим хлопцям, які там спереду, буде набагато легше», – зазначив аеророзвідник 65-ї ОМБР ЗСУ «Зевс».

«Зевс», аеророзвідник 65-ї ОМБР ЗСУ


«Зевс», аеророзвідник 65-ї ОМБР ЗСУ

Росіяни стали обережніші, вони уже менше використовують тактику м’ясних штурмів

Гвинти перевірили, заряджену акумуляторну батарею встановили, сигнал управління та відеозв’язку законектили – пару хвилин і дрон уже в повітрі. Недовго політавши над позиціями противникам, розвідники помітили російських солдатів. Це були копачі, що рили окопи. Координати противників, що зміцнювали російські оборонні споруди, дронщики передали мінометникам та почали коригувати вогонь.

«Підлітаємо, набираємо трохи висоту, 100-150 метрів, перелітаємо на їхній бік, стаємо навпроти сонця, щоб більш-менш «орки» не помічали коптер. Вони, звісно, можуть його чути, але поцілити в нього з автомата буде їм значно складніше», – літаючи над позиціями противника коментував аеророзвідник 65-ї ОМБР ЗСУ «Варан».

«Варан», аеророзвідник 65-ї ОМБР ЗСУ


«Варан», аеророзвідник 65-ї ОМБР ЗСУ

Пару пристрілочних мін – і ціль була уражена. Евакуаційних груп, які б прибули за російськими «двохсотими» чи «трьохсотими», розвідники не помітили. Хоча на відео чітко було видно, що дехто з російських солдатів, будучи пораненим, самотужки зміг заповзти в бліндаж.

Роботинський виступ, на якому воюють бійці, став першим етапом контрнаступу на окуповані Токмак та Мелітополь. Через сильну замінованість та щільність російських фортифікацій українській армії поки що не вдалося реалізувати задуманий план, кажуть українські бійці.

«Росіяни стали обережніші, вони уже менше використовують тактику м’ясних штурмів, але стараються повернути втрачені позиції, стараються задавити числом, стараються задавити вогнем», – поділився Сергій Скібчик, офіцер служби зв’язків із громадськістю 65-ї ОМБР ЗСУ.

Сергій Скібчик, офіцер служби зв'язків із громадськістю 65-ї ОМБР ЗСУ


Сергій Скібчик, офіцер служби зв’язків із громадськістю 65-ї ОМБР ЗСУ

Військовослужбовці, з якими зустрілася знімальна група, про стратегічні плани та перспективи контрнаступу не говорять, кажуть, що це повноваження командування. У свою чергу щодня несуть службу, ризикують життям, тримають оборону та готуються до важкої зими.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту:https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

ДЖЕРЕЛО