#громадськемісце «Ціль №2» для Збройних Сил України. Чим займається суднобудівний завод у Керчі #севастополь #sevastopol #sebastopol

«Ціль №2» для Збройних Сил України

Однією з цілей вчорашньої атаки українських безпілотників у Керчі міг бути суднобудівний завод «Залив». Це дуже цікавий об’єкт – там продовжують будувати цілу низку військових кораблів для Чорноморського флоту РФ. Що це за кораблі та які взагалі можливості заводу – читайте у матеріалі Крим.Реалії.

Під ранок 5 грудня у Керчі та Феодосії пролунала серія потужних вибухів. Як пише телеграм-канал «База» з посиланням на свої дані, російську нафтобазу «Морський Нафтовий термінал» атакувало два дрони літакового типу. Згідно з повідомленням, один БПЛА нібито детонував у повітрі – на територію нафтобази впали уламки, другий упав за 70 метрів від одного з резервуарів.

У Керчі «ціль №1» для Збройних Сил України – це Кримський (Керченський) міст. Цього разу, за повідомленням російських ЗМІ, рух мостовим переходом було перекрито на рекордні 4 години 12 хвилин – максимальний час закриття з моменту першого удару ЗСУ по мосту в жовтні 2022 року.

Але зовсім не міст, швидше за все, був об’єктом атаки цього разу. Як пише з посиланням на власні джерела телеграм-канал «Крымский ветер», у Керчі було атаковано Суднобудівний завод імені Б.Є. Бутоми.

До листопада нинішнього року це підприємство було добре відоме хіба що керчанам і фахівцям, але 4 листопада воно потрапило на перші смуги багатьох світових ЗМІ, коли українською ракетою прямо на території заводу було пошкоджено щойно збудований малий ракетний корабель «Аскольд» нового російського проеєту 22800.

«Корабль («Аскольд» – КР) ще навіть не був прийнятий до складу флоту. Це надновий корабель серії «Каракурт». Один із них уже знайомий – це «Циклон», який був прийнятий до складу менш ніж пів року тому і ще два кораблі були на добудові – «Амур» і «Аскольд». Це один із найновіших. Корабель «Аскольд» із технологією стелс мав вісім шахт для запуску крилатих ракет. Його особливість – має морський «Панцир-С1». Це система ППО корабля», – розповів речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук.

Малий ракетний корабель «Аскольд». Керч, вересень 2021 року. Архівне фото


Малий ракетний корабель «Аскольд». Керч, вересень 2021 року. Архівне фото

Чим ще займається суднобудівний завод у Керчі, що настільки зацікавив ЗС України?

Які судна та кораблі будував завод у радянський та український період

Суднобудівний завод у Керчі існує з 1938 року – тоді він називався Камиш-Бурунський судноремонтний і суднобудівний завод. У радянські роки завод займався виробництвом танкерів типу «Крым» і «Панамакс», військових фрегатів та нафтових платформ. 1966 року завод перейменували у Керченський суднобудівний завод «Залив».

Будівництво військових кораблів займало важливе місце у виробничих завданнях підприємства. У 1970-1992 роках на заводі було побудовано 15 сторожових кораблів проєктів 1135 та 11351. Серед кораблів останнього проєкту був «Киров», який увійшов до складу ВМС України під назвою «Гетьман Сагайдачний».

Український фрегат «Гетьман Сагайдачний» у порту Одеси під час святкування Дня Військово-морських сил України, 1 липня 2018 року


Український фрегат «Гетьман Сагайдачний» у порту Одеси під час святкування Дня Військово-морських сил України, 1 липня 2018 року

«Лихі» 1990-ті позначилися на підприємстві – виробничі зв’язки з колишніми республіками СРСР були порушені. Завод скоротив виробництво і став виступати в ролі виробника корпусів цивільних суден без обладнання на замовлення переважно Норвегії та Нідерландів.

У 2000 році завод «Залив» був приватизований, першим його власником стало ЗАТ «Брінкфорд», яке належало українському політику та бізнесмену грузинського походження Давиду Жванії. Підприємство почало потроху розвиватися, вводити в дію потужності, що простоювали, і збільшувати експортні поставки.

Після серії перепродажів акцій, з 2006 року, завод належить Костянтину Жеваго та входить до холдингової компанії «АвтоКрАЗ». У липні 2013 року завод підписав угоду про купівлю норвезьких верфей Fosen та BMV, що належать норвезькій суднобудівній компанії Bergen Group ASA з утворенням компанії NorYards AS.

За період з 1999 до 2014 року завод збудував 51 судно – судна обслуговування та постачання офшорних нафтогазових платформ, суховантажі та контейнеровози, плавучий док, газодобувну платформу і секції танкерів-хімовозів сумарним дедвейтом понад 380 тис. тонн. За цей же період було здійснено ремонт понад 100 суден, переважно балкерів. Військові кораблі підприємство не будувало.

Військові інтереси Росії на заводі «Залив»

Після анексії Криму Росією завод «Залив» продовжував деякий час працювати під контролем українських власників, але у серпні 2014 року був захоплений представниками так званої «самооборони Криму». За повідомленням керівництва підприємства, у захопленні заводоуправління брали участь представники російського Зеленодольського суднобудівного заводу. Пізніше підприємство було «націоналізоване» російською владою та перейменоване на «Суднобудівний завод імені Б.Є. Бутоми».

Якщо подивитися на діяльність заводу під управлінням російських чиновників, то можна зазначити, що цивільними суднами він практично не займався.

Так, у вересні 2014 року закладено два пасажирські судна проєкту A145 (СПМ-150) – не збудовані. У грудні 2014-го закладено два морські танкери проєкту 23131, також не збудовані. Автомобільний вантажопасажирський пором проєкту СNF 22 «Петропавловск» закладений у березні 2020, спущений на воду в серпні 2021, але, як повідомляють російські ЗМІ, «введення в дію відкладається через санкції».

Набагато кращі справи з виконанням оборонних замовлень. У 2016 році закладено два патрульні кораблі проєкту 22160 і вже в листопаді 2020 введено в дію і передано на Чорноморський флот РФ корабель «Павел Державин», у липні 2022 – «Сергей Котов». У жовтні 2023 року повідомлялося, що «Павел Державин» підірвався на морській міні.

Патрульний корабель проєкту 22160 типу «Василий Быков» у Севастопольській бухті, Крим. Архівне фото


Патрульний корабель проєкту 22160 типу «Василий Быков» у Севастопольській бухті, Крим. Архівне фото

Носій крилатих ракет «Калібр» малий ракетний корабель «Циклон» закладено в липні 2016 року, введено в дію в липні 2023-го і передано на ЧФ. Докладно про цей корабель та його можливий вплив на хід війни Крим.Реалії розповідали раніше.

Церемонія спуску на воду малого ракентного корабля проєкту 22800 «Циклон» на суднобудівному заводі «Залив». Керч, Крим, 2020 рік


Церемонія спуску на воду малого ракентного корабля проєкту 22800 «Циклон» на суднобудівному заводі «Залив». Керч, Крим, 2020 рік

Другий корабель цієї серії «Аскольд», як уже згадувалося, був підбитий під час ракетного удару 4 листопада. Його мали ввести в дію до кінця року.

У червні 2017 року на «Заливі» було закладено третій МРК проєкту 22800, який отримав назву «Амур». За планом, його мали спустити на воду 2021 року, термін введення в дію невідомий. Також немає даних про рівень добудови цього корабля на поточний момент.

Загалом для Чорноморського флоту РФ було замовлено п’ять малих ракетних кораблів проєкту 22800, і саме вони можуть бути «найжирнішими» цілями для українських атак. Крім того, має сенс руйнація самої інфраструктури заводу, щоб позбавити Росію можливості будувати й ремонтувати військові кораблі в безпосередній близькості до театру воєнних дій. Керченський завод у цьому відношенні має стратегічне місце розташування зі швидким доступом як до Чорного, так і до Азовського моря.

Крім зазначених, на суднобудівному заводі в Керчі закладено й інші кораблі та судна для Чорноморського й інших російських флотів. Наприклад, у липні 2020 року повідомлялося про закладення двох універсальних десантних кораблів (УДК) проєкту 23900. Ці вертольотоносці завдовжки 220 метрів і повною водотоннажністю 40 000 тонн повинні прийти на заміну застарілим великим десантним кораблям російського флоту. На закладці кораблів був особисто президент РФ Володимир Путін.

Президент Росії Володимир Путін на заводі «Залив» у Керчі, 20 липня 2020 року


Президент Росії Володимир Путін на заводі «Залив» у Керчі, 20 липня 2020 року

Терміном здачі УДК визначено 2027 рік, проте про ведення якихось робіт невідомо.

Росіяни не добудовуватимуть військові кораблі в Керчі

Керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук вважає, що після українського удару по «Аскольду» Росія зараз шукає інші місця для судноремонту, а Феодосія та Керч – це для росіян резервні майданчики.

«Після того, як ЗСУ вразили на «Заливі» російський ракетний корабель, росіяни не добудовуватимуть військові кораблі в Керчі. Будівництво проходитиме на Зеленодольському заводі», – упевнений експерт.

Павло Лакійчук


Павло Лакійчук

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту:https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

ДЖЕРЕЛО