#громадськемісце «Не провокувати і не переконувати». Як говорити про війну з кримчанами #севастополь #sevastopol #sebastopol

«Не провокувати і не переконувати»

Як говорити про війну співгромадянам, які живуть на вільній і окупованій територіях, та як не збільшити прірву, яка вже існує через спроби Росії поглинути українське суспільство? Що потрібно розуміти про становище тих, хто живе на тимчасово окупованих і анексованих територіях України, та як це може позначитися на спілкуванні? Які точки дотику можна знайти під час активної війни? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин поговорив із координаторкою проєктів «КримSOS» Сабіною Ільясовою і старшою дослідницею Центру дослідження медіації та діалогу НаУКМА Іриною Ейгельсон.

Зв’язок із жителями тимчасово окупованих територій є важливим, оскільки звільнення території – це ще й повернення людей в український контекст, возз’єднання з ними, каже координаторка проєктів «КримSOS» Сабіна Ільясова. При цьому треба враховувати, що за майже 10 років анексії на півострові сформувалися свої наративи, відмінні від українських, і вони заважають збереженню зв’язків.

Сабіна Ільясова


Сабіна Ільясова

«Найпоширеніший наратив, що Крим – це оздоровниця. Радянська оздоровниця. Насправді, Крим – більше за оздоровницю. Це більше, ніж курорт. Це рідна земля кримських татар. Це ландшафт, це екологія. Там набагато більше питань, ніж просто місце для відпочинку. На особистому рівні – це життя людей на тих територіях. Це не лише той наратив, який колись пропагував Радянський Союз. На мій погляд, це найпоширеніший наратив, від якого треба відходити», – впевнена Сабіна Ільясова.

За майже 10 років анексії у Криму змінився склад мешканців, та й саме життя відрізняється від життя в Україні, і це потрібно враховувати під час спілкування, каже Сабіна Ільясова.

«Те, що нам зрозуміло на підконтрольній території, люди, які перебували весь цей час в окупації, можуть сприймати зовсім по-іншому», – зазначає правозахисниця.

Причин тому кілька, каже Ільясова: у кримчан обмежений доступ до інформації та вільного висловлювання своєї позиції, будь-який прояв критики може загрожувати переслідуванням.

«З 2014 року Росія зробила все, щоб Крим став півостровом страху. Це постійні переслідування. Майже щодня люди, якщо не зазнають кримінального переслідування, потрапляють під адміністративні покарання», – каже Сабіна Ільясова.

Вона відзначає три можливі формати комунікації: держави з людьми з окупованих територій, за допомогою медіа та особисте спілкування з людьми.

Реакція на півострові буде абсолютно іншою

«Коли ми спілкуємося з кримчанами, треба пам’ятати, що вони постійно перебувають у небезпеці. Тому їх не можна провокувати на висловлення позиції про війну в Україні. Потрібно пам’ятати, що через страх, через незнання, що чекає на людей у Криму, вони можуть бути психологічно не готові. Тому, говорячи про вибухи у Криму, треба дуже ретельно підбирати риторику… У нас успіхи ЗСУ викликають одну реакцію. Реакція на півострові через незнання, що чекає на людей, буде абсолютно іншою. Можливо, навіть викликатиме у людей через страх відторгнення», – упевнена правозахисниця.

Говорячи про реінтеграцію, про покарання колаборантів, людям потрібно роз’яснювати – як це відбуватиметься, а повідомляючи про атаки на військові об’єкти російської армії, важливо розповідати людям – як поводитися в такій ситуації, попереджати їх про те, що російські військові роблять із мирних жителів живий щит, каже Ільясова.

«Дуже важливо надавати корисну інформацію. Як забезпечити безпеку житла та свою власну. Якщо вирішили виїжджати – як отримати документи. Це постійні роз’яснення. Адже те, що ми знаємо, може бути недоступне тим, хто перебуває на окупованих територіях. І треба не забувати, що люди майже 10 років перебувають у небезпеці та постійній пропаганді», – зазначила Сабіна Ільясова.

Іноді уявлення про те, що відбувається в окупації, може не відповідати дійсності, і навпаки – людина в окупації може спотворено сприймати процеси, що відбуваються на вільній території.

За спостереженнями старшої дослідниці Центру дослідження медіації та діалогу НаУКМА Ірини Ейгельсон, українське суспільство менше готове взаємодіяти з жителями окупованих територій. Через емоційну напругу готовність раціонально та змістовно спілкуватися в соцмережах, без емоцій і стереотипів, дедалі менша, зазначає дослідниця.

Ірина Ейгельсон


Ірина Ейгельсон

«Ці всі стереотипні узагальнення про те, що всі, хто залишився в окупації, – всі зрадники. Стало жорсткішим, у тому числі через те, що через повномасштабну війну значно менше емоційних сил у людей для того, щоб вникати в деталі, розбиратися в тому, як змушені жити громадяни в окупації останні вісім років і ті, хто опинився в окупації після 2022 року», – зазначає Ірина Ейгельсон.

Розповідати про успішні приклади життя українського суспільства

Щоб уникнути конфронтації, найкраще не переконувати людей і не намагатися розвінчувати міфи російської пропаганди, а розповідати про успішні приклади життя українського суспільства, впевнена Ірина Ейгельсон. Наприклад, про децентралізацію влади та можливість громад самостійно впливати на суспільні процеси, чого немає в Росії, впевнена експертка.

«Я б так само розповідала про новини про зміну законодавства у наданні соціальних послуг, про процеси, які тією чи іншою мірою покращують життя звичайних громадян. Не безпосередньо, а просто розповідаючи про те, як живе Україна. Я намагалася б показати, що в нас відбувається і показати, що для громадян важливо. На рівні суспільного життя зацікавлювати людей, які перебувають в окупації», – каже Ірина Ейгельсон.

Важливо, зазначає експертка, не припиняти спілкування зі своїми друзями та знайомими жителями окупованої території. Для цього можна використовувати будь-які месенджери, хоча до багатьох у Росії вже заблоковано доступ.

Дуже важливо –  стриматися і відповісти спокійно

«Тут було б добре дочекатися моменту, коли вам почнуть ставити запитання, і дуже спокійно відповідати, навіть якщо вам здається, що питання дурне чи сформоване пропагандистською картинкою. Потрібно розуміти, що якщо вам ставлять питання, то вам довіряють, і це дуже важливо – стриматися і відповісти спокійно, розповідати те, про що запитують» – каже Ірина Ейгельсон.

Вивчивши дослідження Центру близькосхідних досліджень, проведеного на деокупованих територіях про досвід життя під окупацією, експертка звернула увагу на методику, яку використовує російська влада для впливу на людей. Це штучна атомізація суспільства та поширення недовіри людей один до одного. Дослідниця упевнена – від того, наскільки вдасться цю довіру між жителями звільнених громад відновити, залежатиме успіх реінтеграції та пошуку взаєморозуміння.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту:https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

ДЖЕРЕЛО