#громадськемісце «Назвати брехнею все, що невигідно для Росії». У прифронтовому Криму цензуру ховають у фактчекінгу #севастополь #sevastopol #sebastopol

«Назвати брехнею все, що невигідно для Росії»

Російська автономна некомерційна організація (АНО) «Діалог-Регіони» з початку року «оперативно» спростувала понад 100 «інформаційних вкидань» (2022 року – 82) в анексованому Криму, пишуть російські ЗМІ. Достовірну інформацію нібито «транслюють» з різних джерел, насамперед, «на сторінках соціальних мереж призначеного Кремлем глави Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов) та його офіційних представників». Як вважає російська влада анексованого півострова, «основну частину фейків поширюють ЗМІ та пабліки» України.

Як у Росії перевіряють інформацію? Чи має дефініція «фейк» те саме значення в Росії та Україні? А в США і в Криму? Чому правдива інформація з Києва стає фейком в анексованому Криму? Чи може бути правдивою (не фейком) інформація з Криму? Чи існує різниця між цензурою та фактчекінгом у прифронтовому Криму? На ці питання Крим.Реалії спробували відповісти разом з експертами.

Фейк, фейк-ньюз, фактчекінг – з абетки виявлення та спростування брехні

Інформаційно-психологічна операція (ІПСО) – комплекс узгоджених і взаємопов’язаних заходів щодо маніпулювання інформацією, які здійснюються за загальним планом з метою досягнення та утримання переваги через вплив на інформаційні процеси в системах противника.

Контентсмислове наповнення інформаційного продукту: статті, сайту, видання, телепередачі.

Наратив (від англійського the Narration – оповідання) – у політології та журналістиці термін набув також додаткового значення: «висловлювання, яке містить світоглядну установку чи припис», суспільні наративи – історії, які формують культуру, традиції і навіть політичний ландшафт.

Фейк (від англійського the Fake – підробка) – у широкому сенсі слова означає будь-яку підробку, видавану за справжню річ. Інформаційна містифікація чи навмисне поширення дезінформації.

Фейк-ньюз (від англійського Fake news – фальшива новина) – інформаційна містифікація або навмисне поширення дезінформації у соціальних медіа та традиційних ЗМІ з метою введення в оману або отримати фінансову, а також політичну вигоду.

Фактчекінг (від англійського Fact-Checking – перевірка факту) – процес перевірки фактичної точності сумнівних повідомлень і заяв, вона може здійснюватися до або після публікації чи іншого розповсюдження тексту чи контенту.

Від загальноприйнятої теорії – до російської «практики» ЦУР

У розпал пандемії коронавірусу, в листопаді 2020 року, в Сімферополі на вулиці Петропавлівській, 12 відкрився Центр управління регіоном (ЦУР), який зайнявся аналізом звернень і скарг громадян, а також резонансних публікацій у соціальних мережах. Подібні структури створювали у всіх суб’єктах федерації та в анексованому Криму, виконуючи доручення президента РФ Володимира Путіна.

Російський глава Криму Сергій Аксьонов тоді зазначив, що центр обладнано технічно, і в колектив підібрали професіоналів, а програмне забезпечення розроблене автономною некомерційною організацією (АНО) «Діалог».

Бюджетне фінансування АНО «Діалог» здійснюється за рахунок програми «Цифрова економіка РФ до 2024 року». Під управлінням організації перебуває заснована в липні 2020 року АНО «Діалог Регіони» – куратор усіх ЦУР.

«Наше головне завдання – створення фактчекерського співтовариства у Росії. Фактчекінг має стати невід’ємною частиною медіакомунікацій. Причому це завдання відповідає не лише інтересам самих медіа, а й стратегічним цілям держави, оскільки найчастіше фейки несуть соціально-політичні ризики, а у разі недостовірних повідомлень на тему охорони здоров’я – загрозу життєдіяльності громадян», – пояснив Володимир Табак, генеральний директор АНО «Діалог» та АНО «Діалог Регіони», виступаючи 22 листопада на організованому цими структурами у Москві форумі «Діалог про фейки».

На думку російського видання «Медуза», «малопомітна АНО «Діалог» – важливий елемент кремлівської пропаганди в Рунеті, вона вела агітацію за обнуління термінів Путіна, а тепер розкручує фейки про війну в Україні».

Російський фактчекінг є цензурою – експерти

Відповідаючи на запитання журналіста Крим.Реалії, Артем Лаптієв, фактчекер StopFake, розповів про існуючу методологію, прийняту більшістю країн, і особливості побудови фактчекінгу в Росії.

Артем Лаптієв


Артем Лаптієв

«Поняття «фейк», «фейк-ньюз» чи «фактчекінг» мають однакове значення у більшості країн. Вони можуть трактуватися в кожній країні по-своєму, але це аж ніяк не впливає на загальне розуміння. Професійні фактчекери дотримуються єдиних міжнародних принципів і певних алгоритмів у своїй роботі – спростуванні недостовірної інформації», – зазначив експерт.

На його думку, побудова логіки щодо поняття «фейк» у сучасних російських умовах повністю залежить від державних структур.

Вони працюють на пропаганду

«З одного боку, тут є фактчекери, які, напевно, знають, що таке «фейк», і якихось явних розбіжностей із міжнародною спільнотою у них немає. Але з іншого боку, у процес «фактчекінгу» жорстко вклинюється держава та її інститути. Причина – існуючий запит на правдиву інформацію у суспільстві та зацікавленість держави в її дозуванні. Такі псевдофактчекери спростовують те, що їм потрібно спростувати, навіть якщо це неможливо зробити якісно. Якщо коротко, вони працюють на пропаганду, а не на «стандарти журналістики», – вважає співрозмовник Крим.Реалії.

У свою чергу, Мирослава Маркова, старша аналітикиня українського фактчекінгового проєкту VoxCheck, розповіла журналісту Крим.Реалії, що так званий «фактчекінг» у Росії та анексованому Криму – це просто цензура.

Мирослава Маркова


Мирослава Маркова

«Російська дезінформація вже давно активно використовує поняття фактчекінгу, щоб боротися з поширенням саме правдивої інформації. Звучить іронічно, та так і працює. Наприклад, у Росії саме 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення в Україну, була створена ціла мережа Telegram-каналів з назвою «Війна з фейками». Специфічне інформаційне наповнення цих каналів спрямоване на росіян: тут заперечують російські воєнні злочини, дискредитують українську владу та армію, пропагують нібито «російський Крим» і діяльність влади РФ, яка нібито «налагоджує життя» у зруйнованих самим же агресором окупованих українських містах.

Росіяни перевертають «з ніг на голову» поняття «фактчекінгу»

Тут можна знайти практично ті самі пропагандистські тези, які озвучують на федеральних телеканалах і публікують у російських державних інформагентствах. Але в Telegram-каналах це здійснюється в принципово новому для пропагандистів форматі – форматі «перевірки інформації» та її спростування за принципом «фейк-правда». І тут росіяни перевертають «з ніг на голову» поняття «фактчекінгу», навіть посміюючись з нього, а насправді – просто використовують його на користь власної пропаганди», – наголосила співрозмовниця Крим.Реалії.

Артем Лаптієв прямо вказав на тісний зв’язок цензури та фактчекінгу в окупованому Криму.

«Для Кремля факчекінг – інструмент пропаганди. З його допомогою намагаються досягти своїх цілей в ІПСО та просуванні наративів, які проштовхуються Москвою в інформаційний простір вже не одне десятиліття. Є частина людей, які бажають інформаційної гігієни та читати «правдиві новини»? Будь ласка, Кремль створив для вас «свій фактчекінг», але транслюватиме туди лише «те, що вважає за потрібне». Там є неякісні спростування. Нічого страшного, бо Кремлю «це треба спростувати». Бажаєте читати українських фактчекерів? Ні, не можна, Кремль заблокує їх, щоб у вас не було альтернативи», – заявив він журналісту Крим.Реалії.

Як вважає експерт, українським фактчекерам перевіряти заявлену як «правдиву» інформацію з Криму досить складно, і причина одна – необхідно надати такі докази та джерела, які б не викликали сумніву в читача.

«Справжньому фактчекеру потрібні ще докази: верифіковані фото, відео тощо. Проте досить часто зустрічаються теми, які можна легко спростувати – про нібито «міжнародне визнання анексії Криму». У Криму створювали фейкові новини про відкриття посольств європейських країн, а інформаційний запит до такої країни дуже швидко виявляв правду», – додав він.

І в сусідній Росії, і в Криму війна має «йти за планом»

«У Росії та тимчасово окупованому Криму дуже не хочуть показувати, що так звана «спеціальна військова операція» (СВО) (так у РФ називають повномасштабне вторгнення в Україну, яке триває з 24 лютого 2022 року – КР) «йде не за планом». Якщо на територіях, які тимчасово контролюються російською армією, чути вибухи, то російський фактечекінг зводиться до таких наративів: «Це не приліт, а надзвук від винищувача», «працює ППО, всі цілі вражені».

Аргументи «липового» фактчекінгу одразу забувають

Таке видають в етер одразу після події та називають спростуванням. А потім через деякий час з’являються фотографії або відео «прильотів». І аргументи «липового» фактчекінгу одразу забувають. Звичайно, можна кілька разів вгадати, чи спробувати приховати наслідки, що призведе до умовної правдивості. Але хіба таку роботу можна буде називати фактчекінгом?» – запитує Аретем Лаптієв.

Мирослава Маркова впевнена, що жодного незалежного фактчекінгу на основі даних російської сторони за визначенням бути не може, оскільки вихідні матеріали – статистика, медіа, дані міністерств тощо – зазнають повної та всеосяжної цензури.

Назвати брехнею все, що невигідно для Росії

«У Росії «фактчекінгом» хочуть називати свої ж спроби заперечувати, спростовувати хибними аргументами правду. Спростувати реальність на основі даних російського уряду чи заявлених топ-спікерів Кремля. Фактично, назвати брехнею все, що невигідно для Росії, затаврувати це «фейками» і заборонити розповсюдження такого контенту. Чим це відрізняється від цензури? Абсолютно нічим. Що буде далі? Росія визначить ресурси, які нібито розповсюджують фейки, і переслідуватиме ще за це. Сьогодні заборонено поширення фейків про російську армію, а буде – будь-яку «непривабливу» для російського уряду інформацію», – наголосила вона.

За словами Мирослави Маркової, найбільша професійна спільнота фактчекерів у світі – Міжнародна мережа фактчекерів Інституту Poynter. Її члени дотримуються уніфікованих стандартів фактчекінгу, а також регулярно проходять перевірку якості. Фактчекінгові організації з Росії не входять до зазначеної міжнародної мережі.

«На сьогодні в Росії немає жодного гідного довіри ресурсу з прозорою методологією – адже діяльність медіаорганізацій піддається цензурі з боку Кремля. У Криму називають «фейковими новинами» все, про що повідомили українські чи західні медіа, переважно про злочини російського режиму. Але тут криються далекосяжні цілі: сформувати глибоку недовіру до будь-яких джерел інформації, крім московських. Згодом російській пропаганді вже не доведеться виправдовувати Росію: аудиторія автоматично перестане довіряти будь-яким альтернативним джерелам», – заявила Мирослава Маркова.

Президент Росії Володимир Путін на екрані телевізора на тлі ринкових графіків. Ілюстративне фото


Президент Росії Володимир Путін на екрані телевізора на тлі ринкових графіків. Ілюстративне фото

Як підкреслив Артем Лаптієв, жодного якісного спростування професійного українського фактчекінгу від структур чи ЗМІ Росії не було.

Російські журналісти раніше з’ясували, що на створення фейків про війну проти України з російського бюджету у 2023 році було виділено щонайменше 9 млрд рублів (близько 94 млн доларів).

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту:https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

ДЖЕРЕЛО