#громадськемісце Кримська гучна середа: куди прилетіло, де влучили і де вибухало #севастополь #sevastopol #sebastopol

Кримська гучна середа: куди прилетіло, де влучили і де вибухало

Останній день січня видався в анексованому Криму гучним – про вибухи та пуски ракет повідомляли жителі багатьох кримських населених пунктів. Що про це відомо – розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.

Севастополь: дим над Бельбеком

Російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв 31 січня оголосив повітряну тривогу о 16.27 за місцевим часом, у місті завили сирени та припинив роботу громадський транспорт. Трохи згодом Развожаєв повідомив, що російські військові використовують табельні засоби маскування в районі Севастопольської бухти.

О 16.42 телеграм-канал «Крымский ветер» опублікував фото інверсійного сліду ракети в районі села Андріївка, яка, як стверджує підписник каналу, летіла в бік Севастополя. Андріївка розташована на північ від Севастополя, біля моря, майже на кордоні з Бахчисарайським районом.

Про перші вибухи в Севастополі користувачі соцмереж і телеграм-канали повідомили близько 17:00 за місцевим часом. У Севастополі пролунало щонайменше п’ять вибухів, повідомив кореспондент Крим.Реалії. За його словами, це могла бути робота російської протиповітряної оборони.

«У районі аеродрому «Бельбек» вибухи», – повідомив телеграм-канал «Крымский ветер».

За годину місцеві пабліки написали, що на Північній стороні Севастополя щось горить, опубліковано фотографії пожежі, як стверджувалося, в районі аеродрому «Бельбек».

Російський глава Севастополя Развожаєв написав у своєму телеграм-каналі: «У Севастополі працює система ППО. За попередніми даними, збито повітряну ціль. За інформацією від Рятувальної служби Севастополя, зараз зафіксовано повідомлення про падіння уламків на пустирі в районі Любимівки». «У районі вулиці Федорівської уламки збитої ракети впали у приватному секторі. Ніхто не постраждав», – уточнив пізніше Развожаєв.

Селище Любимівка розташоване на Північній стороні Севастополя. Вулиця Федорівська – найдовша в Любимівці, вона, фактично, оперізує селище, повертаючи майже під прямим кутом. Аеродром «Бельбек» розташований на північ від селища і межує з ним.

Селище Любимівка під Севастополем. Скриншот карти Яндекс


Селище Любимівка під Севастополем. Скриншот карти Яндекс

Міністерство оборони Росії стверджує, що ввечері 31 січня Крим атакували 20 ракет. Згідно з повідомленням, частина уламків нібито збитих українських ракет упала на територію військової частини поблизу Любимівки. Про яку саме частину йдеться, у повідомленні не уточнили.

«Черговими засобами ППО 17 українських ракет знищено над акваторією Чорного моря і ще три – над Кримським півостровом. Уламки українських ракет впали на територію військової частини в районі від н.п. Любимівка Республіки Крим. Пошкоджень авіаційної техніки немає», – написала пресслужба відомства.

Слід роботи ППО, ілюстративне фото


Слід роботи ППО, ілюстративне фото

При цьому російський глава Севастополя Михайло Развожаєв заявив, що місто було атаковане щонайменше шістьма ракетами. За словами Развожаєва, окрім Любимівки від падінь уламків постраждало 12 будівель у садовому товаристві «Усть-Бельбек».

Садове товариство «Усть-Бельбек» межує з військовим містечком аеродрому «Бельбек», це видно на скриншоті карти селища Любимівка.

Командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук прокоментував ймовірну атаку на російський військовий аеродром «Бельбек». «А ви знали, що у складі Повітряних сил Збройних сил України є 204 Севастопольська бригада тактичної авіації? Отож, її штатне місце базування – аеродром «Бельбек»! Українські авіатори обов’язково повернуться додому на рідний аеродром. А зараз дякую всім, хто приєднався до очищення Криму від російської присутності!» – написав Олещук у своєму телеграм-каналі. Про подробиці ймовірного удару він наразі не повідомив.

Пізно ввечері моніторингова група телеграм-каналу «Крымский ветер» оприлюднила результати власного OSINT-дослідження щодо можливого вибуху на аеродромі «Бельбек», заявивши, що під час ракетного удару, ймовірно, вражені аеродромні станції радіолокації та автопарк. Дані підтверджені результатами геолокації на підставні опублікованих у соцмережах фото та відео вибуху.

Схожі результати оприлюднив у соцмережі Х (колишня Twitter) OSINT-дослідник D. mojavensis. Ймовірне місце вибуху також показано в районі так званого радіолокаційного містечка на аеродромі.

За даними проєкту RadioAndNukes, на аеродромі «Бельбек» розташовані дві РЛС 55Ж6У «Небо-У». Це трикоординатна станція радіолокації середніх і великих висот чергового режиму метрового діапазону хвиль. Призначена для виявлення та видачі координат (дальності, азимуту, висоти) під час роботи у складі автоматизованих систем (АСУ) протиповітряної оборони або автономно. Забезпечує трасову обробку інформації, високу точність виміру в умовах інтенсивної радіопротидії.

Також на аеродромі «Бельбек» діють: РЛС виявлення системи С-300/400 чи автономного типу 96Л6; радар підходу РСП-27 – система радіолокації посадки літаків; радар комплексу протиповітряної оборони ближньої дії «Панцир-С2».

Телеграм-канал ASTRA пише, що атакований був пункт зв’язку в/ч 80159, який, згідно з відкритими даними, належить до військового аеродрому «Бельбек». «Пункт зв’язку зайнявся, площа пожежі склала близько 30 квадратних метрів. Постраждалих, за попередніми даними, немає», – зазначає телеграм-канал.

Військовий аеродром «Бельбек» існує з 1938 року. Після розвалу СРСР аеродром перейшов у відання України. На ньому базувався винищувальний авіаполк, пізніше – 204 бригада тактичної авіації (в/ч А-4515). З 1993 року до анексії Криму з аеропорту також виконувалися рейси цивільних повітряних суден.

Росія розташувала на аеродромі 38-й винищувальний авіаційний полк 27-ї змішаної авіаційної дивізії 4-го командування ВПС і ППО. З лютого 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну, аеродром «Бельбек» активно використовується – звідси злітають винищувачі та штурмовики.

Російські військові літаки на території аеродрому «Бельбек», Крим. Архівне фото


Російські військові літаки на території аеродрому «Бельбек», Крим. Архівне фото

Авіація та ракети над Кримом

Гучно минулого дня було також і в сусідньому із Севастополем Криму. «У Сімферополі чути вибухи», – написав о 17.03 телеграм-канал «ЧП/Симферополь».

Фото та відео інверсійних слідів у небі над Сімферопольським районом публікували у кримських і російських пабліках. При цьому стверджувалося про нібито збиті ракети в районі Сімферополя.

Також повідомлялося про вибухи в районі міст Євпаторія та Саки, у Джанкойському і Нижньогірському районах та одиночний вибух у районі мису Казантип під Керчю. Роботу російської ППО чули у перерахованих районах, а також біля Старокримського полігону в Кіровському районі.

Телеграм-канал «Крымский ветер» із посиланням на джерела повідомив, що російську авіацію підняли у повітря з кримських аеродромів, щоб уберегти від ракетних ударів.

Деякі пабліки повідомляли про успішний удар по військових об’єктах у селищі Гвардійське, але підтверджень цих даних наразі немає.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту:https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

ДЖЕРЕЛО