#громадськемісце Головнокомандувач ЗСУ про мобілізацію і законопроєкт #севастополь #sevastopol #sebastopol

Головнокомандувач ЗСУ про мобілізацію і законопроєкт

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний 26 грудня дав пресконференцію щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Він, зокрема, прокоментував дані про мобілізацію 400-500 тисяч людей, електронні повістки, питання відстрочки від мобілізації, пропозиції щодо обмеження термінів служби, а також розповів про роботу територіальних центрів комплектування. Далі – детальніше.

Про дані щодо мобілізації 400-500 тисяч людей

«Військове командування продовжує виконувати функції захисту своєї держави, відповідно формує запити на зброю, боєприпаси і відповідно на людський ресурс. Це робиться постійно. Окремим форматом чи заходом на КМУ чи Раду ми не здійснюємо», – прокоментував мобілізаційні плани в Україні на наступний рік головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний.

За його словами, цифру 400-500 тисяч мобілізованих військове командування сформувало на наступний рік.

«Що стосується цієї цифри – ми ту цифру сформували. Ми відповідно сформували і на наступний рік. Вона враховує покриття поточного некомплекту, який виник, формування нових військових частин, а також прогнозування наших втрат, які можуть бути наступного року. Відповідно озвучувати цю цифру і уточнювати, яка стосується розділу цих показників, я не можу. Це військова таємниця», – сказав він в ефірі національного телемарафону.

Залужний ще раз наголосив, що жодних подань чи законопроєктів Збройні сили не робили на Кабмін і не можуть цього робити, оскільки Генштаб не має функції законодавчої ініціативи.

«Разом з тим, ми працювали разом з Міноборони, яке формує держполітику в сфері оборони. Відповідно у складі робочої групи працювали також наші фахівці, які слідкували насамперед за тим, щоб не порушились механізми, які застосовувались у військовому управлінні, безпосередньо на законодавчому рівні, які могли б завадити діяльності військовому командуванню», – сказав він.

19 грудня на пресконференції президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові на засіданні Ставки Верховного головнокомандувача повідомили про потребу мобілізувати до лав ЗСУ 450–500 тисяч людей.

Про електронні повістки

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, коментуючи питання про електронні повістки, заявив, що «ми раді будь-якому способу, який забезпечить нашу потребу в людях».

Залужний наголосив, що це не пропозиція Генштабу чи Збройних сил – «у нас навіть немає можливості оцінити, чи можливо це».

Про те, чому терміни служби пропонують обмежити до 36 місяців

Люди, які йдуть на військову службу, повинні розуміти, скільки їм доведеться воювати, таку думку висловив головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, коментуючи положення запропонованого законопроєкту про зміни в мобілізації.

«Я чітко розумію, що наші бійці в надскладних умовах роблять свою справу. Звісно, мені б хотілося, щоб люди, які йдуть до війська, і особливо ті, хто вже служить у війську, чітко розуміли, скільки необхідно буде воювати», – сказав він.

Залужний зазначив, що Міністерство оборони і Генштаб погодилися на цей термін за умови, що не буде загострення на фронті і людей за 36 місяців буде ким замінити. При цьому 36 місяців повномасштабної війни виповниться в 2025 році.

«Це вже уряд, який взявся реалізовувати закон, чітко розуміє, які в нашої держави можливості. І я сподіваюся, ми впораємося з цим завданням», – додав головнокомандувач.

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний під час пресконференції. Київ, 26 грудня 2023 року


Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний під час пресконференції. Київ, 26 грудня 2023 року

Про роботу ТЦК

Головнокомандувач Збройних сил України заявив, що на сьогодні роботою територіальних центрів комплектування незадоволений.

«Люди, які працюють в ТЦК, – це окрема спеціальність. Необхідно мати певний набір знань, навичок і саме головне набір умінь, які дозволяють керівнику ТЦК виконувати свої обов’язки. Як зовні, поза межами ТЦК, так і всередині цього організму. Але станом на сьогодні хочу сказати, що можливості щодо прийому особового складу територіальні центри комплектування не втратили», – сказав Валерій Залужний.

Про питання відстрочки від мобілізації

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявив, що питання відстрочки від мобілізації не в його компетенції, для цього є центральний орган виконавчої влади.

«Збройним силам України, мені особисто головне, щоб прийшли люди у військо й могли виконувати поставлені завдання. Те, хто яку буде мати відстрочку чи не матиме, кого будуть призивати – на сьогодні, я вважаю, що це не моя компетенція. Для цього є центральний орган виконавчої влади, який може це визначити. Ще раз повторюся, що мені потрібні люди, мені потрібні боєприпаси, мені потрібна зброя для того, щоб продовжувати введення бойових дій», – сказав він в ефірі національного телемарафону.

Також, за його словами, в законопроєкті щодо питань мобілізації військові погодилися, що мають залишити два поняття – людина, яка придатна до військової служби, і людина, яка не придатна до військової служби.

«У тому законопроєкті ми погодилися з тим, що потрібно залишити два поняття в нашому законодавстві: це людина, яка придатна до військової служби, і людина, яка не придатна до військової служби. Позбутись такого поняття, як «обмежено придатна». Відповідно, ми дамо відповідь на запитання «придатний або не придатний», ми зрозуміємо, чи є сенс далі оперувати такими поняттями, як інвалід другої групи та інвалід третьої групи», – зазначив Залужний.

Головнокомандувач наголосив, що рішення про придатність до військової служби людини визначає військово-лікарська комісія (ВЛК).

Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби», повідомив представник уряду в парламенті Тарас Мельничук.
Документ надали для ознайомлення парламенту 25 грудня.

Сам проєкт закону наразі недоступний. Водночас пояснювальна записка містить положення, які пропонує документ. Серед них:

  • зниження призовного віку з 27 до 25 років,
  • надання можливості військовослужбовцям, яких звільнили з полону, додаткової відпустки на 90 днів,
  • залучення місцевої влади до мобілізації,
  • уточнення норм «щодо виконання військово-транспортного обовʼязку»,
  • уточнення обов’язків громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації,
  • уточнення підстав для відстрочки чи звільнення від призову,
  • встановлення додаткових обставин для звільнення чи відстрочки військовозобов’язаних від призову,
  • виключення з переліку висновків військово-лікарських комісій висновку про обмежену придатність до військової служби,
  • виключення строкової військової служби – як виду військової служби та звільнення зі служби у запас військових строкової військової служби,
  • запровадження для всіх громадян базової загальновійськової підготовки до трьох місяців для всіх громадян віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах,
  • запровадження базової військової служби за бажанням до 25 років для тих, хто не пройшов базову загальновійськову підготовку,
  • встановлення обмеження прав громадян, які ухиляються від взяття на військовий облік та проходження військової служби,
  • надання повноважень Національній поліції щодо участі у заходах мобілізації.
У грудні народна депутатка, голова комітету з питань національної оборони Мар’яна Безугла повідомила про обговорення законопроєкту про мобілізацію. У попередньому варіанті, за її словами, передбачається загальний військовий облік і базова загальновійськова підготовка для жінок, водночас їх залучення на бойові посади мають бути тільки добровільними. Згодом у РНБО заявили, що мобілізація жінок наразі не планується.
8 листопада Верховна Рада підтримала продовження строків воєнного стану в Україні й загальної мобілізації на 90 діб – до 14 лютого 2024 року. Це було вже дев’яте голосування парламенту за продовження цих термінів від початку повномасштабної війни.

В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Їхню дію кілька разів продовжували.

Тим часом видання «Українська правда» написало, що депутати фракції «Слуга народу» нібито отримали рекомендації уникати коментарів нового законопроєкту про мобілізацію. Мовляв, нехай це коментують військові. Хто має роз’яснювати нову мобілізацію: військові чи політики? Що про це кажуть експерти? Дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту:https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

ДЖЕРЕЛО